Anal Porno seks hikaye porno izle turban porno mersin escort adana escort izmir escort

Завдяки Болонським деклараціям в Україні загострилася проблема якісної підготовки кадрів вищої наукової кваліфікації: кандидатів і докторів наук.

Одним із головних викликів, які чекають на Україну найближчим часом, є «створення нових принципів підготовки фахівців у третьому циклі освіти» [«creation new principles of training at the threelevel cycle degree»]

1. Розв’язання цієї проблеми полягає у зміні характеру і суті навчання в аспірантурі з метою фактичного наближення (за якістю і рівнем підготовки) до західних стандартів – докторських програм (PhD). Сьогодні вже всі розуміють, що підготовку наукових кадрів вищої кваліфікації в Україні потрібно докорінно реформувати, проте мало хто знає, як саме це робити. Відтак метою наших зусиль є детальне вивчення організації та діяльності успішних гуманітарних PhD програм в Європі та США задля імплементації цього досвіду у вітчизняній практиці. Ставлячи перед собою таку мету, ми ясно розмежовуємо можливе і неможливе. Скажімо, зміна всієї вітчизняної структури підготовки кадрів вищої наукової кваліфікації і, відповідно, Вищої Атестаційної Комісії України є прерогативою Кабінету Міністрів України. Для будьякої однієї вищої школи (вишу) це – нереальне завдання. Однак запровадження сучасних PhD програм в окремому університеті, для нас – у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА), який є учасником експерименту з університетського самоврядування, – завдання цілком реальне. Будучи успішним, цей досвід має допомогти Міністерству освіти і науки України сформулювати конк

Перспективи і проблеми докторських (PhD) програм в Україні ретні пропозиції Кабінету Міністрів, адже поки цим конкретним пропозиціям просто немає звідки взятися.

Наш проект не веде до негайного скасування в Україні та НаУКМА традиційної форми підготовка аспірантів. Логікою проекту – продуктивне використання цієї форми, поки вона існує, у спосіб самоврядного наповнення її новим, сучасним змістом. Інакше кажучи, логікою дій є запровадження новітньої системи підготовки науковців, паралельної до аспірантури, з продуктивним використанням усіх наявних можливостей, у тому числі й державного ресурсу. Бо що ми маємо сьогодні?

Ми маємо три роки аспірантури, упродовж яких особа, дістаючи державну стипендію, прослуховує і складає два обов’язкові курси (з філософії та англійської мови), а решту часу не зайнята більше нічим, окрім (в теорії) написання кандидатської дисертації. Для виховання науковця цього абсолютно недостатньо.

 Практичний результат такої підготовки невтішний: близько 7% аспірантів вчасно (в межах трьох років) завершують свої дисертації, і лише 25% аспірантів взагалі будь-коли доводять до логічного кінця свої дисертаційні дослідження й виходять на захист, вже не кажучи про якість цих наукових робіт і рівень фахової підготовки дисертантів.

Зміну парадигми ми бачимо в наповненні цих аспірантських/ докторських років реальними науково-освітніми формами і завданнями, – тими, що становлять собою зміст типових PhD програм на Заході. Заборонити цього НаУКМА ніхто не може, а тому вся справа полягає тільки у І) ясному баченні, чим ці роки мають бути наповнені, а також у ІІ) фінансовому ресурсі для такого інноваційного прориву в рамках науково-освітньої системи.

Принципові положення

1. Підготовка докторантів за типом PhD має здійснюватися в університетах за конкретними програмами тривалістю щонайменше 4 роки.

2. Науковий ступінь «Доктора філософії» в певній галузі присуджується Вченою радою університету; диплом «Доктора філософії» видає конкретний університет.

Коментар: оскільки кадри вищої наукової кваліфікації за типом PhD – це не тільки науковці, а й викладачі вишів, то всю підготовку варто зосередити саме в університетах. Натомість академічні інститути, які хочуть здійснювати таку підготовку, підштовхнути до укладання відповідних угод з університетами і до творення спільних із університетами програм.

3. Конкретні докторські програми розробляються самим університетом (за угодою і спільно також – з академічним інститутом) на базі схваленого мінімуму обов’язкових кредитів (в ECTS) та «обов’язкового мінімуму» у даній галузі.

4. «Обов’язковий мінімум» у даній галузі не може перевищувати 30% від загальної науково-навчальної програми і визначається Державною Комісією з якості підготовки кадрів вищої кваліфікації (ДК КВК).

5. Решту 70% програми підготовки визначає сама інституція, де ця підготовка здійснюється, причому ці 70%, у свою чергу, складаються з 30% обов’язкової та 40% елективної – вибіркової – частин.

6. Принципом має бути індивідуалізованість програми докторських студій (40% варіативні, залежні від попередньої підготовки докторанта, його науково-дослідних цілей та напряму досліджень кафедри/ центру/лабораторії).

7. Докторант виконує свою програму в конкретному науковому осередку, ним може бути, наприклад: науково-дослідний центр, лабораторія, кафедра, відділ.

8. Науковий осередок, в якому докторант виконує свою програму підготовки та індивідуальне наукове дослідження, наймає докторанта на працю як молодший науковий співробітник.

Коментар: один із основоположних принципів, зафіксованих у Зальцбурзьких і Берлінських деклараціях твердить: докторант, що одержує стипендію від уряду (завжди недостатню), відразу визнається молодшим науковим співробітником і дістає за конкретну науково-дослідну роботу заробітну платню.

9. Науково-навчальний підрозділ (факультет, інститут, школа, секція, департамент), до якого належить науковий осередок (центр/лабораторія/ відділ/кафедра), формує за пропозицією осередку докторську комісію (як правило, 3-5 осіб) для кожного докторанта.

10. До складу кожної докторської комісії входять наукові співробітники з іншого науково-навчального підрозділу, себто іншого, причому як завгодно віддаленого, наукового напряму.

Коментар: це також один із принципів дотримання академічної прозорості та об’єктивності!

До складу докторських комісій вводяться університетські працівники з інших факультетів, таким чином в даній установі забезпе Перспективи і проблеми докторських (PhD) програм в Україні чуються однакові «правила гри» на всьому третьому рівні освіти.

11. До складу докторської комісії за рішенням науково-навчального підрозділу можуть бути введені іноземні фахівці, що надзвичайно важливо для процесу міжнародного визнання даної програми.

12. Докторська комісія визначає і затверджує індивідуальну програму підготовки кожного докторанта. Також докторська комісія виконує такі важливі функції:

• призначає наукового керівника (або керівників); Коментар: нині Європа наполягає, щоб їх було мінімум двоє: один як головний науковий керівник, другий – науковий консультант/ радник, до того ж часто з-поза меж даного університету);

• регулярно (мінімум раз на триместр/семестр/квартал) заслуховує звіт докторанта;

• як правило, впродовж другого року підготовки організовує і проводить індивідуальний захист докторської теми (Doctoral Proposals);

• на 80% визначає склад спеціалізованої комісії із захисту дисертації (решту 20% делегує університет самостійно або, коли програма здійснюється за угодою спільно з академічним інститутом, разом з інститутом. Себто від кожної установи можуть бути введені представники – по одній особі, – котрі стежать за дотриманням процедури захисту). Коментар: універсальні на сьогодні спеціалізовані ради із захисту в певній галузі, що діють при університетах/інститутах, себе не виправдовують. Оскільки, насправді, там є лишень 2-3 особи, котрі тямлять в даній проблематиці.

Практика здійснення PhD виглядає інакше: для кожного захисту університет формує свою спеціалізовану раду, що на 80% складається зі знавців окресленої в дисертації теми.

13. На основі судження докторської комісії та рішення спеціалізованої ради із захисту дисертації Вчена рада університету ухвалює рішення про присудження вченого ступеня «Доктора філософії» з певного наукового напряму і видає відповідний диплом з логотипом університету. Рішення Вченої ради університету є остаточним й оскарженню не підлягає. Коментар: Вчена рада університету може бути розширена членами Вченої ради академічного інституту, котрі наділяються правом повного голосу, якщо програма здійснюється університетом спільно з академічним інститутом, себто за угодою.

14. Копії виданих дипломів надсилаються університетом до ДК КВК, а вся документація стосовно захищеної дисертації, як і примірник наукової роботи, зберігаються університетом довічно у власному архіві.

15. ДК КВК регулярно (раз на 2-3 роки) здійснює перевірку якості підготовки кадрів вищої наукової кваліфікації університетом за певною програмою, залучаючи до цього процесу провідних українських і зарубіжних науковців.

16. На основі перевірки ДК КВК видає університетові ліцензію на підготовку фахівців вищої наукової кваліфікації; продовжує дію попередньо виданої ліцензії; припиняє дію ліцензії.

17. Державне фінансування університету в частині підготовки кадрів вищої наукової кваліфікації здійснюється у визначених обсягах тільки на підставі позитивної оцінки ДК КВК. 1 червня 2007 р.

 

Джерело: Докторські програми в Європі та Україні: Матеріали міжнар. конф. “Впровадж. принципів третього циклу вищ. освіти Європ. простору в Україні” / Нац. ун-т “Києво-Могилян. акад.”; Наук. ред., упоряд. В. Моренець.

Как мы работаем
how_we_works-img
1
Вы оформляете заявку
how_we_works-img
2
вносите предоплату
how_we_works-img
3
Автор пишет работу
how_we_works-img
4
Мы уведомляем вас о готовности
how_we_works-img
5
Вы вносите доплату
how_we_works-img
6
скачиваете готовую работу

Наши менеджеры всегда готовы ответить на ваши вопросы через online-консультант или по телефону.

Также вы можете воспользоваться формой отправки сообщений.

Оставить заявку
Все отзывы
Сергей
Реферат

Очень оперативно, спасибо!

27.10.2017
Юрий
Реферат

Работа превысила все мои ожидания.

27.10.2017
Иван
Реферат

Быстро, качественно и главное в сроки. Получил 95 баллов.

27.10.2017
Клиенты часто говорят, что результат
нашей работы превзошел все их ожидания.
На самом деле мы просто качественно делаем свою работу.
Смотреть видео
Наука-Сервис в цифрах
we_in_numeric_item-img
Более 43 000

защищенных работ

we_in_numeric_item-img
4,8 баллов

средняя оценка

we_in_numeric_item-img
более 20 лет

на рынке

we_in_numeric_item-img
более 100

количество авторов

we_in_numeric_item-img
26-38 лет

средний возраст автора